Україна очікує від міжнародних партнерів синхронізації санкцій щодо ідентифікованих російських підприємств-виробників балістики, а також посилення експортного контролю за іноземними компонентами
Про це на пресконференції у Києві повідомив уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, розкривши деякі деталі спеціального санкційного плану протидії російському виробництву балістичних ракет.
«Один із перших пунктів нашого плану – це максимальна синхронізація. Тобто в усіх юрисдикціях країн, які приймають санкції проти Росії, всі ідентифіковані нами російські виробники балістичних засобів ураження повинні бути санкціоновані. Файли остаточно передані партнерам кілька тижнів тому. Мова йде про 100 плюс підприємств», – зазначив Власюк.
За його словами, українські фахівці очікують у вересні-жовтні цього року внесення всіх ідентифікованих російських виробників балістики до санкційних списків союзників.
Власюк зауважив, що план протидії балістичним засобам ураження ворога включає й «кінетичні санкції», тобто вогневе враження об’єктів ВПК РФ, зокрема таких, як «Комбінат Каменський», який виробляє компоненти для ракетного палива, а також розрив ланцюгів постачання іноземної компонентної бази.
Уповноважений Президента підкреслив, що в ідентифікованих зразках російської балістики (зокрема ракетах «Іскандер-М» та ракетах, що використовуються комплексом С-400) продовжують виявляти електронні елементи виробництва США, Японії, Німеччини, Тайваню, Франції, Великої Британії та Швейцарії.
«Балістика – найвимогливіша з точки зору якості та характеристик продукції. Основними критичними елементами є супутникова навігаційна система "Комета" та автономні інерціальні системи наведення, де застосовуються іноземна мікроелектроніка – американська, швейцарська, французька. Вжиття жорстких заходів експортного контролю та синхронізація обмежень суттєво вплинуть на спроможність РФ продовжувати виробництво ракет», – наголосив Власюк.
Він додав, що Україна пропонує партнерам застосовувати радикальніші інструменти експортного контролю – аж до ліцензування або повної заборони експорту відповідних чутливих компонентів до третіх країн, які допомагають Росії обходити санкції.
Окрім цього, за словами радника Президента, сформовано перелік із понад 10 основних критичних матеріалів та речовин (зокрема перхлорат амонію, алюмінієвий порошок, вольфрам тощо), а також інформацію щодо металообробних верстатів із числовим програмним управлінням, імпорт яких необхідний агресору для виготовлення балістичних ракет.
Розповідаючи про взаємодію з Брюсселем, Власюк повідомив, що Європейський Союз вже розпочав роботу над великим 22-м санкційним пакетом, суттєва частина якого буде присвячена протидії російському ВПК та балістиці. Водночас українська сторона закликає ЄС не чекати фіналізації цього пакету, а ухвалювати точкові рішення раніше.
«Великий 22-й пакет – це не раніше кінця жовтня. Ми б хотіли, щоб вже у вересні вони прийняли найближчий проміжний пакет саме на протидію балістиці, а потім ще один, наприклад, у жовтні. Ми б хотіли, щоб вони рухалися частинами, невеликими санкційними пакетами – так, як це робить Україна, Велика Британія та Канада», – підкреслив уповноважений Президента.
Президент Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів посилити санкційний тиск на російські підприємства, які виробляють балістичні ракети.